Опубліковані нові докази існування дев’ятої планети Сонячної системи

Як відомо, після того як Плутон «понизили у званні» в 2006 році, наразі відомо лише 8 планет у нашій зоряній системі.


У спробі виявити дев'яту планету в нашій Сонячній системі Скотт Шеппард і Чедвік Трухільо з Університету Північної Арізони спостерігали кілька ніколи раніше не бачених об’єктів на екстремальних відстанях від Сонця в нашій Сонячній системі. Шеппард і Трухільо тепер представили свої останні відкриття в Центр малих планет Міжнародного астрономічного союзу для офіційного підтвердження. Документі про відкриття також було прийняті в Астрономічний журнал, повідомляє Carnegie Science.

 У 2014 р. Шеппард і Трухільо вперше прийшли до висновку про можливість існування далеко за Плутоном (який саме по собі вже не класифікується як планета) ще однієї планети. Аналіз розміщення та орбіт маленьких, так званих екстремальних транснептунових об’єктів, може допомогти оцінити приблизне розташування та відстань від Сонця передбаченого дев'ятої планети, оскільки сила тяжіння цієї планети впливає на рух дрібних об’єктів, які знаходяться далеко за межами Нептуна. Ці об’єкти називаються транснептуновими, оскільки їхні орбіти навколо Сонця знаходяться далі, ніж Нептун.

У 2014 році, Шеппард і Трухільо оголосили про відкриття об’єкта 2012 VP113 (на прізвисько «Байден»), який мав найдальшу відому на той час орбіту в нашій Сонячній системі. На сьогодні дослідники вже знайшли кілька десятків невеликих об’єктів з подібними орбітальними кутами.

«Дослідження об’єктів далеко за межами Нептуна дозволить отримати ключ до розгадки походження і еволюції нашої Сонячної системи, — пояснив Шеппард. — Хоча ми вважаємо, що там є тисячі таких маленьких об'єктів, ми не знайшли ще дуже багато з них, тому що вони так далеко. Невеликі об'єкти можуть привести нас до набагато більшої планети, яка, як ми вважаємо, існує там. Чим більше ми дізнаємося, тим краще ми зможемо зрозуміти, що відбувається на окраїнах Сонячної системи».


Дехто називає цю планету «X» або «Планета 9». Проведені дослідження вже дають приблизне уявлення про очікувані властивості цієї ймовірної планети: аналіз орбіт «сусідніх» маленьких тіл показує, що така планета повинна бути в кілька (можливо, що й у 15) разів більшою за Землю і що в найближчій точці її надзвичайно витягнутої, довгастої орбіти вона принаймні в 200 разів далі від Сонця, ніж на Земля (це більш ніж в 5 разів далі, ніж Плутон).

Шеппард і Трухільо, поряд з Девідом Толеном із Гавайського університету, проводять найбільший, найглибший огляд об'єктів за орбітою Нептуна і пояса Койпера і на сьогодні охопили майже 10% неба з використанням деяких з найбільших і найсучасніших телескопів і камер в світі, таких як камера темної енергії на 4-метровому телескопі Бланко в Чилі і японська Hyper Suprime-камера на 8-метровому телескопі Subaru на Гаваях.

«Зараз ми маємо справу з дуже малочисельною статистикою, так що ми насправді не розуміємо, що відбувається в зовнішній частині Сонячній системі, —  розповідає Шеппард. — Ще багато екстремальних транснептунових об’єктів повинні бути знайдені, перш ніж ми зможемо повністю визначити структуру зовнішньої частини нашої Сонячної системи».

За словами Шеппарда, «зараз ми знаходимося в такій же ситуації, як і в середині 19-го століття, коли Алексіс Бувар зауважив особливості орбітального рух Урана, що в кінцевому підсумку призвело до відкриття Нептуна».

Нові об'єкти, подані ними на Minor Planet Center для присвоєння назв, включають 2013 FE72, який представляє з себе об’єкт розміром близько 250 км в поперечнику, котрий віддаляється на 3000 астрономічних одиниць від Сонця аж у хмару Оорта, «батьківщину» комет. Це в 3000 разів далі, ніж відстань від Землі до Сонця і це перший об’єкт, який спостерігається при такій великій відстані.

Чим більше об'єктів, які знаходяться на екстремальних дистанціях, відкривають вчені, тим більше шансів встановити розташування дев’ятої планети або точно визначити, що її не існує.

Джерело
На платформі Blogger.