Учені розповідають як можна вчитися уві сні

Сучасні нейробіологи стверджують, що знайшли способи розвивати пам’ять людини під час сну. Заручившись підтримкою письменників-фантастів минулих епох, учені ХХІ століття вирішили: гріх використовувати третину життя, під час якої людина спить, виключно для цієї приємної справи.


Очолив експерименти професор Тюбінгенського університету (Німеччина) Ян Борн. У 2004 році він установив, що сигнали мозку можна активізувати за допомогою методу трансчерепного стимулювання прямим струмом, подаючи слабкий струм до голови випробуваного, що істотно покращило показники здатності запам’ятовувати слова.

Нещодавно розробили менш проникливий метод стимуляції, за якого на голову одягають електродний шолом для вимірювання нейронної активності. Через навушники подають звук, синхронізований з імпульсами головного мозку. Цей метод м’яко стимулює нейронну активність, яка і так відбувається в мозку. «Повільний сон стає більш глибоким і інтенсивним, – пояснює вчений. – Це більш природний спосіб впливу на мозкові ритми».

Інакше рішення пропонує професор Ізраїльського технологічного інституту «Техніон» у Хайфі Міріам Райнер. Учена намагається використати певну форму нейронного зворотного зв’язку для того, щоб учасники експерименту могли контролювати нейронну діяльність у стані неспання. Для цього їм на голову кріплять електрод, пов’язаний з простою комп’ютерною грою, в якій учасники повинні керувати автомобілем силою думки.

Коли електрод фіксує потрібну частоту імпульсів мозку, які зазвичай пов’язані з консолідацією пам’яті під час сну, швидкість автомобіля збільшується, а коли частота змінюється – рух сповільнюється. Зазвичай учасникам потрібно всього кілька хвилин на те, щоб почати прискорювати необхідні імпульси. За словами Райнер, при цьому в людини змінюються відчуття.

Досліджуючи способи впливу на процес навчання, Райнер просила учасників експерименту запам’ятати складну послідовність рухів пальців – щось на кшталт вивчення мелодії на фортепіано. Після цього вони проходили 30-хвилинний сеанс стимулювання нейронної реакції. Ефект виявився відразу – безпосередньо після навчання учасники досліду показували результати приблизно на 10% краще. Комп’ютерна гра стимулювала закріплення в пам’яті отриманих навичок, ніби учасники експерименту насправді засинали.

Протягом наступного тижня результати продовжували поліпшуватися, підтверджуючи теорію Райнер про те, що стимулювання нейронної реакції може зміцнювати пам’ять під час сну. Очевидно, що перш ніж рекомендувати ці методи для постійного застосування, потрібно провести більш масштабні випробування з набагато більшою кількістю учасників.

На думку інших дослідників, слід переконатися, що такий вплив на пам’ять не матиме небажаних наслідків і стимулювання одного комплексу спогадів не зашкодить іншому. Також не варто забувати про етичний бік питання, який часто порушували в своїх творах письменники-антиутопісти. Хоча ці методи навряд чи використають для ідеологічної «промивки» мозку, тим не менш залишається актуальним питання, наскільки правильно впливати таким чином на пам’ять дітей.

На платформі Blogger.