Заборона абортів у Польщі: право на життя чи право на вибір?

Польська влада спільно із потужним лоббі Католицької церкви у парламенті здійснила черговий крок у, так званій, "серії" антиліберальних ініціатив, після того як восени минулого року до влади прийшов правоконсервативний уряд


23 вересня Депутати польського Сейму схвалили у першому читанні законопроект, який повністю забороняє аборти у країні. Документ запроваджує кримінальну відповідальність для кожного, включаючи матір, яка своїми діями може призвести до смерті зачатої дитини.
Заборона абортів у Польщі: право на життя чи право на вибір?

3 квітня 2016 року у всіх католицьких храмах Польщі прочитали звернення Католицької церкви із закликом до повного "захисту життя ненароджених дітей". Ініціативу підтримала і прем’єр-міністр Беата Шидло, а також лідер правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський.

Беата Шидло із священниками. Фото: KPRM
Сьогоднішнє польське законодавство у цій сфері одне з найсуворіших у Європі. У цьому плані з Польщею може потягатись хіба лишень така ж католицька Ірландія. Закон про заборону аборту був прийнятий у Польщі ще в 1993 році. Також, минулого року сенат Іспанії ухвалив закон, що обмежує умови, за яких жінкам дозволено робити аборт.
iPress.ua спробував розібратись у польській проблемі нового закону про повну заборону абортів і до чого вона може призвести.
Чому новий закон про повну заборону занадто суворий?
Новий закон передбачає повну заборону абортів і покарання за переривання вагітності як для лікарів, так і для жінок. Закон також дозволяє виконання лікарських дій у разі загрози для життя матері, навіть якщо дії лікарів можуть бути смертельними для плоду, але не у випадку небезпеки для здоров'я матері. 
Іншими словами, якщо мати в результаті вагітності повністю втратить зір, це не є показанням для аборту. Автори законопроекту показанням для переривання вагітності не вважають навіть смертельні патології розвитку плоду, наприклад, аненцефалію, внаслідок якої дитина часто живе лише кілька годин після народження.
Крім того, планується посилити покарання за проведення нелегального аборту - це загрожує позбавленням волі на строк до п'яти років. Якщо закон буде прийнятий і в другому читанні, до відповідальності також будуть притягнуті особи, які надають інформацію або займаються організацією легального аборту за кордоном.
Тема абортів і контрацепції у Польщі - "табу", і як з цим живуть поляки?
Результати нещодавно проведеного опитування свідчать: 69% жителів Польщі вважають аборти "аморальним і неприйнятним" явищем, а 14% - допустимим. Водночас, лише кожен сьомий респондент підтримує введення повної заборони на аборти, а 36% вважають, що із загального правила повинні бути винятки.
За оцінками польської Федерації жінок і планування сім'ї, на території країни із населенням 38 млн. осіб, щорічно реєструється близько 150 тис. підпільних абортів. При цьому, кількість легальних абортів становить від 700 до 1800 на рік. Згідно з офіційною статистикою, у 2014 році було зроблено 1800, а в 2013 році - 1350 абортів. Деякі жінки відправляються до Німеччини, де штучне переривання вагітності можливе протягом перших 12 тижнів, або ж в сусідні країни із більш ліберальними законами.

Кількість абортів на тисячу народжених дітей, дані за 2013 рік. Інфографіка: meta-chart.com
Варто відзначити, що сексуальна освіта у Польщі теоретично є елементом шкільного предмету "Підготовка до сімейного життя". Але, по-перше, не всі школи ввели його в програму навчання. По-друге, цей предмет необов'язковий. Згідно з дослідженям неурядової організації PONTON, заняття часто ведуться людьми без відповідної підготовки, вчителями біології, польської мови або ж фізкультури, а чверть з них - викладачі Закону божого. Щось схоже, мабуть, можна спостерігати і в Україні.
У листах до PONTON підлітки розповідають, що на заняттях могли дізнатися про те, що "тільки календарний метод допоможе запобігти вагітності, тому що презерватив - це "диявольський винахід" або що "один із методів контрацепції полягає в тому, що дівчина повинна лягти в воду з додаванням оцту, яка вимиє і вб'є сперматозоїди!".
А на уроці із підготовки до сімейного життя так звані "просвітителі" можуть також категорично відмовитися розповідати про контрацепцію: як повідомляє учениця в одному з листів, "вчителька назвала нас невихованими соплячками (нам було по 15 років), коли ми запропонували поговорити про протизаплідні таблетки!" (Ponton, Federa, 2013).
Жінки часто вдаються до небезпечних домашніх і нелегальних засобів переривання вагітності, загрожуючи своєму життю і здоров'ю. 
Втім, навіть у провідних польських газетах можна без зусиль знайти оголошення типу "Відновлення місячних" і номер телефону.
Чорне і біле: два ворожих табори у  Польщі 
Табір противників абортів, який опирається на Церкву, не визнає такої постановки питання, оскільки зовсім по-іншому сприймає сексуальність людини. Якщо, згідно з католицькою доктриною, виходити з того, що секс є лише інструментом дітонародження, контрацепція буде погана сама по собі. А сексуальна освіта сприймається як незаконне втручання держави і "присвоєння невід’ємного права сім'ї на виховання дітей".
Як зазначає польський соціолог Йоанна Фоміна у своїй статті, суперечка про право на аборт вписується у дискусію про національну ідентичність, приналежність до Європи, відносини церква-держава, а також питання прав людини. Європейський Союз абсолютно по-різному сприймається представниками двох таборів. Якщо для прихильників права на аборт він є втіленням цінностей до поваги прав людини, індивідуалізму, то для прихильників заборони абортів він є прийнятним, поки він залишається католицьким або хоча б християнським.
У цьому дискурсі, християнська Польща протиставляється Європі, як "прогнилій цивілізації смерті", яка загрожує життєвій силі однорідного в етнічному і релігійному відношенні народу. На відміну від індивідуалістського підходу прав людини, акцент робиться на благо народу, в ім'я якого можна пожертвувати всім.
Як пояснює ксьондз, професор Тадеуш Гуз (Католицький університет у Любліні): "Ми сказали, що народ є сувереном, отже, згода польського законодавця на умертвіння хоча б однієї дитини в утробі матері означає принципову зраду інтересів польської держави. Це вбивство суверена, воно б’є по народові".
У Польщі в квітні 2016 р пройшли багатотисячні акції протесту проти посилення чинного закону. Громадська думка в Польщі пережила еволюцію в бік більш суворих рішень під впливом доктрини католицької церкви - якщо у 1997 році 65% вважало, що жінка повинна мати право на аборт у перші тижні вагітності, то в 2010 році цей показник становив 44%. Але переважна більшість проти посилення існуючого закону.

Результати опитування громадської думки свідчать, що 74% поляків хотіли б зберегти існуючий закон. А ось Сейм готовий йти наперекір громадській думці.
Схоже, Польща повертається у часи правління Лєха Качинського, коли католицька церква здобула в суспільстві дуже велику владу. "Право і справедливість" тільки недавно прийшла до влади, часу до наступних виборів ще багато, і вони готові йти наперекір громадськості.
Як боротись із проблемою?
Можна поглянути на цю проблему і з іншого ракурсу. Очевидно, що в поляків тема абортів вже не викликає такого сильного обурення, бо вони як і всі освічені люди навчились обходити будь-які заборони. Відкриті кордони дозволяють людям їхати у клініки країн ЄС, найбільше до Німеччини, Великобританії, Швеції, або ж навіть до сусідніх Чехії чи Словаччини, які є конкурентами на ринку проведення абортів. У Словаччині біля кордону існує багато клінік, де 60% усіх пацієнток є польками.
Завдяки Інтернету є доступ і до голландської організації Women on Web, яка організовує не тільки підтримку жительок Польщі, а й цілодобове чергування польськомовного персоналу, відправляє охочим протизаплідні таблетки. З'явилася величезна кількість жіночих сайтів з різноманітними порадами та рекомендаціями. 
Однак, є й інша сторона медалі. Небажана вагітність залишається трагедією, насамперед для жінок малозабезпечених і неосвічених, які не мають ані впливу, ані знань, щоб заявляти про свої права, а тому змушених миритися зі своїм становищем.
Як в Польщі, так і в Україні спостерігається брак сексуальної освіти та інформації на тему сучасних методів регулювання народжуваності. Немає відповідного рівня підтримки для молодих батьків - інструментів, які фактично обмежують число небажаних вагітностей, а отже, і абортів, замість того, щоб переводити їх в нелегальну сферу. 
Згідно зі статтею, опублікованою в 2012 році в The Lancet, одному з найбільш авторитетних медичних журналів, масштаби абортів менші в країнах, що мають ліберальне законодавство про аборти.
І на закінчення, якщо уважніше придивитися до політичних дебатів у Польщі, складається враження, що політики намагаються оточити турботою зовсім не тих дітей, яких мали б:
"Зґвалтована 11-річна дівчинка повинна народити. За дитиною вишикується черга з бажаючих її усиновити, а можливо, і в дівчинці прокинеться материнський інстинкт", - так це пояснював депутат "ПіС" Чеслав Хоц в ході парламентських дебатів ще два роки тому.
Польща стала на шлях диктату консерваторів і "клериків", що не може не викликати обурення у ліберально налаштованих громадян, громадських організацій. Правляча еліта не зважає ні на що у проводженні жорсткої політики: це стосується як питання мігрантів, так і Волинської трагедії. "ПіС" плює на будь-які принципи, окрім тих, які вважає єдино правильними.

Джерело
На платформі Blogger.